История | 5 - 9 классы
Факти буденного життя різних верств українського суспільства у 16 ст.
Як промислова революція вплинула на соціальну структуру українського суспільства?
Як промислова революція вплинула на соціальну структуру українського суспільства?
Чому українські підприємці в Україні поступово зросійщувалися?
На прикладі життя лойоли поясніть як деякі верстви населення європи ставилися до реформації?
На прикладі життя лойоли поясніть як деякі верстви населення європи ставилися до реформації.
Особливість буденного життя селян?
Особливість буденного життя селян.
Назвіть основні стани українського суспільства в XVI ст?
Назвіть основні стани українського суспільства в XVI ст.
Назвати основні стани суспільства на українських землях у 14 - першій половині 16 ст?
Назвати основні стани суспільства на українських землях у 14 - першій половині 16 ст.
Що визначало буденне життя української шляхти?
Що визначало буденне життя української шляхти.
Що визначало буденне життя української шляхти?
Що визначало буденне життя української шляхти.
Чим козаки відрізнялися від життя інших верств населення?
Чим козаки відрізнялися від життя інших верств населення.
Порівняйте буденне життя й побут фараона, вельможі та простолюдина в Давньому Єгипті?
Порівняйте буденне життя й побут фараона, вельможі та простолюдина в Давньому Єгипті.
Помогите, пожалуйста : ( "Якою була структура українського суспільства в 16 ст?
Помогите, пожалуйста : ( "Якою була структура українського суспільства в 16 ст?
Порівняйте становище його верств і прошарків".
Если вам необходимо получить ответ на вопрос Факти буденного життя різних верств українського суспільства у 16 ст?, относящийся к уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов, вы открыли нужную страницу. В категории История вы также найдете ответы на похожие вопросы по интересующей теме, с помощью автоматического «умного» поиска. Если после ознакомления со всеми вариантами ответа у вас остались сомнения, или полученная информация не полностью освещает тематику, создайте свой вопрос с помощью кнопки, которая находится вверху страницы, или обсудите вопрос с посетителями этой страницы.
Вершину панівного стану — шляхти — посідали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів.
Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам.
Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські - Дубровицькі, і «княжат повітовників».
Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й виступати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами.
Їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право судити своїх підданих, встановлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю з умовою несення служби.
Другі таких прав і привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.
До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями.