История | 5 - 9 классы
У якому році було козацьке повстання під проводом Бута, Острянина, Гуні?
Якими були причини козацьких повстань 90 - х рр?
Якими були причини козацьких повстань 90 - х рр.
16 ст?
Дата повстання під проводом Устима Кармелюка?
Дата повстання під проводом Устима Кармелюка.
Під проводом кого у 16 столітті відбулися козацькі повстання?
Під проводом кого у 16 столітті відбулися козацькі повстання.
Під проводом кого у XVI ст?
Під проводом кого у XVI ст.
Відбулися козацькі повстання.
В якому році була хрещена київська русь?
В якому році була хрещена київська русь.
Козацький гетьман який служив під прапором славетного гетьмана Мазепи?
Козацький гетьман який служив під прапором славетного гетьмана Мазепи.
Установіть хронологічну послідовність подій а) відновлення ієрархії православної церкви б)заснування п?
Установіть хронологічну послідовність подій а) відновлення ієрархії православної церкви б)заснування п.
Могилою лаврської школи в)козацьке повстання під проводом п.
Бута, я.
Острянина, д.
Гуні г) укладення берестейської церковоно унії.
В якому році було засновано орден єзуїтів?
В якому році було засновано орден єзуїтів?
1. Хто очолював козацьке повстання в 1630 р?
1. Хто очолював козацьке повстання в 1630 р?
А) М.
Жмайло Б)Т.
Федорович В) І.
Сулима Г) П.
Бут 2.
Який митрополит греко - католицької церкви об'єднав греко - католицьке чернецтво у Василіянський орден?
А) М.
Рогоза Б) І.
Потій В) Й.
- В. Рутський Г) П.
Скарга 3.
Укажіть хронологічні межі доби героїчних походів козацтва.
А) останні два десятиліття XVI ст.
Б) кінець XVI - перше десятиліття XVIIст.
В) перші два десятиліття XVІIст.
Г) 20 - 30 - ті рр.
XVIIст.
4. Установіть хронологічну послідовність подій.
А) Відновлення ієрархії православної церкви Б) Заснування П.
Могили Лаврської школи В) Козацьке повстання під проводом П.
Бута, Я.
Острянина, Д.
Гуні Г) Укладання Берестейської церковної унії.
Якими були особливості козацького побуту?
Якими були особливості козацького побуту?
Вы открыли страницу вопроса У якому році було козацьке повстання під проводом Бута, Острянина, Гуні?. Он относится к категории История. Уровень сложности вопроса – для учащихся 5 - 9 классов. Удобный и простой интерфейс сайта поможет найти максимально исчерпывающие ответы по интересующей теме. Чтобы получить наиболее развернутый ответ, можно просмотреть другие, похожие вопросы в категории История, воспользовавшись поисковой системой, или ознакомиться с ответами других пользователей. Для расширения границ поиска создайте новый вопрос, используя ключевые слова. Введите его в строку, нажав кнопку вверху.
Антипольські настрої росли не тільки серед запорожців, а й серед реєстрового козацтва, яке навіть ціною видачі та страти ватажка Сулими полякам не домоглося для себе будь - яких привілеїв.
Магнати і раніше гнобили реєстровців, захоплювали їхні землі і навіть вимагали від керівництва Речі Посполитої розпустити реєстр.
Тривалий час реєстрові козаки не отримували і платні за службу.
Все це викликало обурення з їхнього боку, що посилювалися постійними вимогами польського уряду продовжувати коритися, нести службу, придушувати свавілля нереєстрового козацтва і т.
Д. Внаслідок низи реєстрового війська все частіше вимагали від старшини забрати артилерію і йти на Запоріжжя.
Спроби гетьмана Томіленка та інших старшин утримати козаків від бунту не увінчалися успіхом.
У серпні 1636 р.
Частина реєстровців Чигиринського і Черкаського полків на чолі з Павлюком пішла на Запоріжжя.
Це стало передвістям нового повстання в Україні.
Павлюк і до цього користувався великим авторитетом серед козацтва, особливо нереєстрового.
Навесні 1636 р.
Він був прийнятий на королівську службу в Чигиринський полк.
Але, не змирившись із польсько - шляхетським пануванням, Павлюк вирішив скористатися невдоволенням реєстрових козаків для організації збройного виступу.
Для цього йому вистачило кількох місяців.
Опинившись на Запоріжжі та враховуючи досвід своїх попередників, Павлюк провів значну роботу з підготовки повстання.
Для озброєння селян і міщан, які прибували на Січ, він використовував успішний похід до Криму, розпочатий запорожцями навесні 1637 р.
Наприкінці травня в Черкасах були захоплені гармати реєстрового війська.
Одночасно проводилась агітація серед реєстрових козаків, які перебували «на волості», з метою спільних дій проти поляків.
У липні 1637 р.
На Січі була скликана козацька рада, на якій Павлюка обрали гетьманом, а полковниками стали Карпо Скидан, Семен Биховець, Дмитро Гуня, Григорій Лихий і ін.
Звернувшись до населення з універсалами, гетьман закликав його підніматися на повстання, знищувати реєстрову старшину як зрадників, погрожував розправою шляхті за переслідування козаків.
Заклик був почутий.
Тисячі селян і міщан стали приєднуватися до козацького війська, створювали самостійні загони і нападали на шляхетські маєтки, чи не підпорядковувалися польської адміністрації і т.
Д. В серпні 1637 р.
Повстанці на чолі з Павлюком виступили з Січі «на волость», сподіваючись зміцнитися в Східній Україна до того, як туди прийде коронне військо.
Одночасно полковники Скидан та Биховець були послані на Лівобережжі з метою створення з повсталого населення загонів та об’єднання їх з основними силами повстанців.
Незабаром всі Придніпров’я піднялося на боротьбу з гнобителями.
Однак до початку вирішальних битв з поляками сили повстанців так і не були повністю об’єднані.
Як і в роки порожніх повстань, негативно позначилася локальність виступів, коли селяни, які піднялися на боротьбу, воліли не йти далеко від своїх селищ.
Коронному гетьману Конєцпольському знадобилися три місяці, щоб зібрати в Барі достатня кількість військ і кинути їх на придушення повстання.
Командувачем польсько - шляхетської армії призначили польного (заступник коронного) гетьмана Миколу Потоцького.
Битва між повстанцями (10 тис.
Чол. ) і поляками (15 тис.
Чол. ) відбулася 6 грудня 1637 р.
У села Кумейки поблизу Черкас.
Павлюк і Скидан першими атакували ворожий табір, який був вигідно розташований і добре укріплений.
Відбивши напад, польські війська перейшли в наступ і ціною великих втрат завдали поразки повстанцям.
Основні сили повсталих під командуванням Гуні відступили до Черкас, а Павлюк і Скидан з частиною повстанського війська попрямували до Чигирина.
Об’єднавшись під Боровицею південніше Черкас, повсталі 10 грудня знову вступили в бій з противником.
Потоцький, не сподіваючись зломити опір козаків силою, запропонував їм почати переговори.