Чому «шляхетська демократія» виявилася згубною для Речі Посполитої?

Damer832 4 дек. 2021 г., 10:39:38

Шляхетська демократія(пол.

Demokracja szlachecka)— політична система, що існувала вXVI - XVIII століттяхвКоролівстві Польському, а після вРечі Посполитій.

Характеризується наявністю широких правдворянства(шляхти) в управлінні країною.

Шляхетська демократія з певною часткою умовності являє собою варіантпредставницької демократіїз тією різницею, що народом в Речі Посполитій вважалося не все населення, лишешляхта(в принципі, цейполітичний режимможна назвати іолігархією).

У той же час, Річ Посполита не булареспублікою(хоча і називаласяРіч Посполита, тобто республіка), так як державу очолювавдовічнообраниймонарх.

Право вибору монарха належалоСейму— шляхетському представницькому зібранню.

Представництво сейму забезпечувалося участю в його складідепутатіввід дрібніших зборів шляхти— земськихсеймиків.

Депутати обиралися шляхтою певного регіону і отримували від сеймику інструкції, в яких прописувалося, як їм голосувати на вальному (загальному) сеймі.

Після закінчення загального сейму знову скликалися сеймики, на яких депутати звітували перед шляхтою (реляційнісеймики).

ПоНешавських статутах1454сеймики отримали від короляКазимира IV Ягеллонаширокі права на участь у загальнодержавних справах.

До складу сейму входили король, членипосольської ізбитасенату.

В посольській ізбі засідало 170 депутатів, обраних на сеймиках (предсеймових).

Сенат не був виборним органом і складався з членів Королівського Ради— панів радних.

До них належали ряд вищих духовних і світськихсановників.

Король вважався третім станом і скликав засідання.

Вальний сейм повинен був збиратися кожні два роки на термін шість тижнів.

Шляхетська демократія.

Перехід до фільварково - панщинного господарства сприяв економічному й політичному посиленню шляхти.

До того ж питома вага дворянства в загальній масі польського населення була значно вищою, ніж в інших європейських країнах.

Цими обставинами й пояснювалася політична активність польської шляхти та її інтерес до державних справ.

На межі ХV - ХVІ ст.

У Польщі завершилось оформлення станової монархії : у країні діяв двопалатний сейм.

Верхня палата— сенат— включала представників вищого духовенства та магнатів, зайнятих на високих державних посадах.

До нижньої палати— посольської ізби— входили депутати, обрані на сеймиках— з'їздах місцевої шляхти.

Селяни та міста від участі в сеймі повністю усувались.

Головну роль у ньому дедалі більше перебирала на себе шляхта.

Сейм міг не тільки впливати на рішення короля, але навіть обмежувати його дії.

У свою чергу, поведінка сейму залежала від позиції сеймиків.

До того ж, хоч з XIVст.

У країні правили лише представники династії Ягеллонів, королівська влада залишалася виборною.

Все це надавало своєрідності державному устрою Польщі.

Всередині дворянського стану, між можновладцями і шляхтою, точилася боротьба за вплив на короля.

У 1530р.

Вона вилилася у відкрите політичне протистояння.

Поштовхом до нього послужило те, що літній король Сигізмунд І (1506 - 15 - 48), за наполяганням своєї дружини - італійки Бони Сфорца, провів обрання і коронацію їхнього дев'ятирічного сина Сигізмунда Августа.

Це суперечило традиції, адже нового короля можна було обирати лише після смерті його попередника.

Стало зрозуміло, що здійснено спробу замінити виборну монархію спадковою.

Обурена шляхта звинуватила Сигізмунда І в порушенні законів, але далі цього не пішло.

Сигізмунд ll Август (1548–1572) продовжив лінію батька, через що між ним і шляхтою виник конфлікт.

Проте коли королю знадобилися гроші для ведення війни, а отримати їх він міг лише за згоди шляхти, монарху довелося піти на поступки.

На подив усього сейму Сигізмунд Август з'явився на його засідання не в звичному для нього модному італійському, а в шляхетському вбранні.

До того ж він звернувся до сейму польською мовою, а не латиною, як завжди.

То були символічні ознаки зміни позиції короля, його прагнення домовитись зі шляхтою.

Результатом компромісу стало затвердження принципу обрання польських королів.

Після смерті Сигізмунда II Августа, останнього з династії Ягеллонів, польським королем обрали французького принца Генріха Валуа (1573–1574).

Перед вступом на трон він заприсягcя не порушувати законів Речі Посполитої.

Король був зобов'язаний кожні два роки скликати сейм, не міг без його згоди оголошувати війну, укладати мир, видавати закони, скликати ополчення.

Відмова монарха від виконання своїх зобов'язань звільняла шляхту від покори йому.

Таке посилення позицій шляхти мало наслідком введення в дію принципу «вільного вето» (заборони).

Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв : «Не дозволяю», рішення не приймалось, навіть коли всі інші за нього проголосували.

Почалися постійні зриви в роботі сейму.

Нерідко траплялось, що депутати роз'їжджались по своїх маєтках, так нічого й не вирішивши.

Саме тоді стали казати, що Польща тримається непорядком.

Zuchra311 5 апр. 2021 г., 20:55:05 | 5 - 9 классы

Чим принципово вiдрiзнялося козацьке вiйсько вiд польсько - шляхетського?

Чим принципово вiдрiзнялося козацьке вiйсько вiд польсько - шляхетського?

Bugattl 9 мар. 2021 г., 21:01:50 | 5 - 9 классы

Установіть хронологічну послідовність подій : 1) Запровадження в Речі Посполитій нового, григоріанського, календаря ; 2) Православний та уніатський собор в Бересті?

Установіть хронологічну послідовність подій : 1) Запровадження в Речі Посполитій нового, григоріанського, календаря ; 2) Православний та уніатський собор в Бересті.

Ухвала уніатського собору про утворення греко - католицької церкви ; 3) Люблінська унія.

Утворення Речі Посполитої.

Viktoria018 19 авг. 2021 г., 22:34:43 | 5 - 9 классы

Який король Речі Посполитої погодився офіційно визнати відновлення православної ієрархії?

Який король Речі Посполитої погодився офіційно визнати відновлення православної ієрархії.

Mkokurkin 16 мая 2021 г., 03:23:06 | 5 - 9 классы

Чи існувала за хмельничини реальна можливість визволення з - під влади речі посполитої всіх українських земель?

Чи існувала за хмельничини реальна можливість визволення з - під влади речі посполитої всіх українських земель.

Tomchenkovalya 18 авг. 2021 г., 01:02:24 | 5 - 9 классы

Чи існувала за хмельниччини реальна можливість визволення з під речі посполитої всіх українських земель?

Чи існувала за хмельниччини реальна можливість визволення з під речі посполитої всіх українських земель.

Кенни2304 12 мар. 2021 г., 00:11:48 | 5 - 9 классы

Чому шляхтеська демократія виявилась згубною до Речі Посполитої ?

Чому шляхтеська демократія виявилась згубною до Речі Посполитої ?

Диана44 16 мая 2021 г., 13:21:08 | 5 - 9 классы

Якими були досягнення культури речі посполитої і московської держави в 15 - 16 столітті?

Якими були досягнення культури речі посполитої і московської держави в 15 - 16 столітті.

L16054 8 авг. 2021 г., 07:49:27 | 5 - 9 классы

Установiть послiдовнiсть подiй :А?

Установiть послiдовнiсть подiй :

А.

Остаточна лiквiдацiя гетьманства

Б.

Ліквідація Кримського ханства

В.

Знищення Запорожської Січі

Г.

Ліквідація Речі Посполитої.

Gbelskij 19 июн. 2021 г., 03:43:19 | 5 - 9 классы

Який регіон увійшов до австрійської монархії Габсбургів за першим поділом Речі Посполитої?

Який регіон увійшов до австрійської монархії Габсбургів за першим поділом Речі Посполитої.

Veneravacyitova 19 авг. 2021 г., 11:43:11 | 1 - 4 классы

Після утворення Речі Посполитої Велике князівство Литовське залишало за собою права на : а) власне право і суд ; б) самостійну зовнішню політику ; в) власну виконавчу владу ; г) карбування своєї монет?

Після утворення Речі Посполитої Велике князівство Литовське залишало за собою права на : а) власне право і суд ; б) самостійну зовнішню політику ; в) власну виконавчу владу ; г) карбування своєї монети.