История | 5 - 9 классы
Зовнішня політика івана грозного охарактеризувати.
Внутрішня і зовнішня політика Карла 5?
Внутрішня і зовнішня політика Карла 5.
Внутрішня і зовнішня політика Карла 5?
Внутрішня і зовнішня політика Карла 5.
Внутрішня і зовнішня політика Карла 5?
Внутрішня і зовнішня політика Карла 5.
Дуже потрібно Зовнішня політика Данила Галицького?
Дуже потрібно Зовнішня політика Данила Галицького.
Зовнішня політика Павла Тетері?
Зовнішня політика Павла Тетері.
Зовнішня політика Івана Грозного, перемоги та невдачі?
Зовнішня політика Івана Грозного, перемоги та невдачі.
Поясніть зміст поняття зовнішня політика?
Поясніть зміст поняття зовнішня політика.
Описати зовнішню політику незалежної України?
Описати зовнішню політику незалежної України.
Зовнішня політика Івана Мазепи?
Зовнішня політика Івана Мазепи.
Зовнішня політика Яросла Мудрого?
Зовнішня політика Яросла Мудрого?
Вы перешли к вопросу Зовнішня політика івана грозного охарактеризувати?. Он относится к категории История, для 5 - 9 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории История. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
На південному напрямку основне завдання становила захист російських кордонів від набігів кримських татар.
З цією метою була побудована нова оборонна лінія - Тульська засічнихриса.
Похід російських військ на Крим 1559 р закінчився невдачею.
Як вже говорилося вище, в 1571 р кримський хан Девлет - Гірей здійснив набіг на Москву.
Наступний набіг кримчан влітку 1 572 вдалося зупинити.
Ханське військо було розбите князем М.
І. Воротинського.
Правління вибраних раді відзначено великими успіхами у зовнішній політиці держави на східному напрямку.
На початку 1550 - х рр.
До Російської держави були приєднані 2 великих татарських держави, що утворилися після розпаду Золотої Орди : в 1552 р було завойовано Казанське ханство, в 1556 р - Астраханське ханство.
Таким чином, межі Московського царства переступили за Волгу і наблизилися до кордонів Азії.
Цей рубіж було перейдено на початку 1580 - х рр.
Озброєна на кошти багатих купців Строганових експедиція козаків на чолі з Єрмаком Тимофійовичем здійснила похід до Сибіру, розбила війська сибірського хана Кучума і приєднала його землі до Російської держави.
З цього моменту почалося освоєння Сибіру російськими людьми.
Після приєднання Поволжя пріоритетним у зовнішній політиці стало Західний напрямок.
Головною метою розпочатої в 1558 р Лівонської війни стало завоювання Росією виходу до Балтійського моря.
У 1558 - 1560 рр.
Військові дії велися проти лицарського Лівонського ордену, якому належала територія Прибалтики.
Початок війни виявилося вдалим : війська Івана IV пройшли майже всю Лівонію, взяли 20 міст, Орден був фактично розгромлений.
Року 1561 Лівонський орден розпався.
Однак перемоги російської зброї йшли врозріз з інтересами Польщі, Данії і Швеції, до яких перейшли колишні володіння Ордена, тому Росії довелося битися вже з трьома сильними супротивниками.
У 1563 - 1564 рр.
Російські війська зазнали ряд серйозних поразок.
Польща і Литва, які боялися посилення Росії і також прагнули до захоплення Лівонії, 1569 р об'єдналися в єдину державу Річ Посполиту.
В результаті Росія програла Ливонскую війну.
У 1582 р в Ям - Запольської було укладено перемир'я, згідно з яким між Росією і Польщею зберігалася стара державний кордон.
Перемир'я зі Швецією було укладено в 1583 р в м Плюсс.
Росія не тільки не придбала бажаного виходу до моря, але і змушена була поступитися Ям, Копор'є, Івангород і прилегле до них південне узбережжя Фінської затоки.
. Основним завданням було об'єднання
руських земель.
Це давало можливість активізувати зовнішньополітичну діяльність.
Після приєднання до Москви Пскова та Смоленська при Василі III, основним
напрямком стає південно - східний, східний і західний.
Головними напрямками Івана
IV залишалися східний і західний.
Казанська проблема (систематичні набіги на
Росію казанських ханів) постійно відволікала Івана Грозного від вирішення
балтійської проблеми.
Волзький торговий шлях, родючі поволзькі землі так само
були дуже привабливі для московського уряду.