История | 5 - 9 классы
Причини та форми боротьби селян з феодалами.
Что относится к экономическим причинам феодальной раздробленности в Европе первое деление земельных владений феодалов между наследниками 2 развитие городов 3 господство натурального хозяйства четверто?
Что относится к экономическим причинам феодальной раздробленности в Европе первое деление земельных владений феодалов между наследниками 2 развитие городов 3 господство натурального хозяйства четвертое желание крупных феодалов подчиняется королевской власти.
1. Чинники, що сприяли зростанню чисельності населення та впливали на нього негативно?
1. Чинники, що сприяли зростанню чисельності населення та впливали на нього негативно.
2. Хто такий васал?
3. Що таке феод?
4. Форми залежності селян та обов’язки залежних селян.
5. Чому міста розпочали боротьбу за самоврядування?
6. З якою метою городяни створювали цехи?
7. Чому в раннє середньовіччя в Європі було мало міст, а в пізнє середньовіччя їх стало багато.
8. Опишіть ремісничу майстерню, феодальний замок.
Образ жизни феодалов, где проживали феодалы, обучение феодалов, повседневная жизнь феодалов?
Образ жизни феодалов, где проживали феодалы, обучение феодалов, повседневная жизнь феодалов.
Помогите пожалуйста очень срочно!
Розкажіть про життя середньовічних селян?
Розкажіть про життя середньовічних селян.
Эсэ на тему життя селян?
Эсэ на тему життя селян.
Життя середньовічних селян?
Життя середньовічних селян.
Особливість буденного життя селян?
Особливість буденного життя селян.
Назвіть податки і повинності селян?
Назвіть податки і повинності селян.
1. Как появились феодалы и за что они получали земли?
1. Как появились феодалы и за что они получали земли?
2. Назовите причины распада Франкского королевства.
В якому році відбулося остатчне закріпачення селян?
В якому році відбулося остатчне закріпачення селян?
Вы перешли к вопросу Причини та форми боротьби селян з феодалами?. Он относится к категории История, для 5 - 9 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории История. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
Однією з найпоширеніших форм класової боротьби на Україні з XV ст.
Були втечі селян від панів.
Найчастіше селяни тікали з західних районів, де феодальний гніт був тяжчим.
З свого боку, феодали східних місцевостей, зацікавлені у припливі робочої сили, намагалися залучити у свої маєтки втікачів різними пільгами та обіцянками.
Це робили й управителі маєтків великого князя литовського, якому належали величезні земельні простори.
Таке становище викликало невдоволення феодалів, від яких тікали селяни.
Вони зверталися із скаргами до великого князя й вимагали, щоб він заборонив приймати втікачів.
У 1457 р.
Великий князь литовський видав грамоту, в якій зобов'язувався не приймати чужих збіглих селян у своїх володіннях.
У першій половині XVI ст.
, в зв'язку з розвитком фільваркового господарства й посиленням експлуатації селянства, втечі в східні та південні райони України стали набувати масового характеру.
Це констатували й королівські урядники, що складали в 1545 р.
Люстрацію (опис) Вінницького замку.
Урядники вимагали від брацлавських панів : «Жодних людей, будь отчичів або неотчичів» з Волині й Поділля не приймати, а вже прийнятих обов'язково видавати під загрозою (за непослух) втрати маєтків.
Такі накази, однак, не могли мати успіху.
Більш того, відчуваючи гостру потребу в робочих руках, феодали східних районів посилали своїх агентів у західні місцевості підмовляти селян переселятися до нових панів.
У зв'язку з цим у Судебник Казимира IV 1468 p.
Була внесена спеціальна стаття : «А который будетъ люди выводити, а любо челядь невольную, а хватить съ челядью того на шибеницю».
Однак і жорстокий закон не міг припинити втеч.
Селяни тих місцевостей, куди прибували втікачі, брали їх під свій захист і нерідко проганяли переслідувачів.
Так, у 1547 р.
В містечку Янушпіль Київського воєводства місцеві жителі напали на управителя, посланого повернути своєму пану втікачів, яким вони дали притулок.
Частина селян — переважно сільські ремісники — тікала в міста головним чином в ті, що були на магдебурзькому праві.
Однак за Литовським статутом 1529 р.
Втікач - селянин міг стати вільним, лише проживши в місті десять років.
Основна їх маса у містах потрапляла в становище безправного люду, позацехових ремісників, які проживали найчастіше в передмісті.
Лише невелика частина втікачів, подолавши всі перепони, що їм чинилися, діставалась далекої південно - східної прикордонної смуги, де починалися козацькі слободи.