История | 5 - 9 классы
Повсякдене життя селян, духовенства, магнатів, шляхти в Україні, а саме що їли, носили і де жили.
Сколько жил само больше человек на земле?
Сколько жил само больше человек на земле.
Почему шляхта вкл выступала за заключение союза с польшей?
Почему шляхта вкл выступала за заключение союза с польшей.
Когда била велика переселения селян?
Когда била велика переселения селян.
Повсякдене життя української шляхти?
Повсякдене життя української шляхти.
Особливість буденного життя українських селян 16 17ст?
Особливість буденного життя українських селян 16 17ст.
Підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних станів українського суспільства військове мистецтво традиції і побут козаків?
Підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних станів українського суспільства військове мистецтво традиції і побут козаків.
Становище селян у Наддніпрянській та Західно українских землях у XX столітті?
Становище селян у Наддніпрянській та Західно українских землях у XX столітті.
Основні причини які мали визначний вплив на зміну повсякденного життя українців у 15 - 16 столітті?
Основні причини які мали визначний вплив на зміну повсякденного життя українців у 15 - 16 столітті.
Чим визначали всю складність релігійного життя в Україні 16 ст?
Чим визначали всю складність релігійного життя в Україні 16 ст?
Чому цар зацікавлений у збереженні дамб і дбає про доброту селян?
Чому цар зацікавлений у збереженні дамб і дбає про доброту селян?
Если вам необходимо получить ответ на вопрос Повсякдене життя селян, духовенства, магнатів, шляхти в Україні, а саме що їли, носили і де жили?, относящийся к уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов, вы открыли нужную страницу. В категории История вы также найдете ответы на похожие вопросы по интересующей теме, с помощью автоматического «умного» поиска. Если после ознакомления со всеми вариантами ответа у вас остались сомнения, или полученная информация не полностью освещает тематику, создайте свой вопрос с помощью кнопки, которая находится вверху страницы, или обсудите вопрос с посетителями этой страницы.
Основною продуктивною силою було селянство.
Селяни жили общинами, які ґрунтувалися на сусідських, територіальних зв'язках.
В общині вони спільно володіли й
користувалися лісами, водами, випасами та іншими угіддями, інколи й
орними землями, відбували повинності на користь феодала і держави.
Кілька сільських общин, сіл об'єднувались у волость.
Управління
общинними справами було виборним.
Очолювали його отамани, тіуни,
десятники, у волостях — старці.
Сільська община користувалася і судовими
правами.
Був «копний суд» — суд селянського сходу, копи (копа, купа —
громада), який розглядав різні цивільні і кримінальні справи (про
земельні спори, крадіжки, вбивства тощо).
Сільська община складалася з дворищ, в
основі яких лежали великі сімейні общини, родини.
До дворища входили як
родичі, так і прийшлі.
Поряд з рівноправними членами дворища —
«поплічниками», «потужниками», «спільниками», «сябрами» — були залежні
люди — «половинники», «дольники», «підсусідки», «закупні», «люди в
пенезях».
Повноправними міщанами вважалися ті,
котрі володіли будинками в межах міста й мали відповідний статус.
Отримати його можна було спадково або за заслуги, через купівлю будинку й
землі, одруження тощо.
Верхівку міщан складав патриціат (у його руках
зосереджувалися самоврядні органи управління), середній прошарок -
поспільство (ремісники, торгівці, купці), низи - наймані працівники
(сторожі, слуги), гультмі, жебраки та ін.
На відміну від села, у
самоврядних містах міщанин вважався вільною особою (пригадаймо
загальновідомий західноєвропейський вислів «Міське повітря робить людину
вільною»).
Селянин, проживши в місті певний час і ставши хоча б
коморником чи халупником, міг дістати свободу, і це право міста захищали
міщани.
Воднораз вони виплачували податки - шос
(від розмірів нерухомого та рухомого майна), від цехів, крамниць,
торгівлі тощо.
До повинностей, зокрема, належали : військова, ремонт
шляхів, укріплень.
Спосіб життя міщан залежав від їхнього
статусу.
Представники верхівки розв'язували всі питання внутрішнього
життя міста, обстоювали його інтереси у стосунках з державною владою.
Будучи заможними, вони жили в найкращих будинках.
Ремісники з ранку до
вечора займалися виробництвом товарів, у чому їм допомагали підмайстри
та учні.
Вдосконалюючи професійнумайстерність,
трударі намагалися їх вигідно продати, бо за виручені кошти утримували
сім'ї, закуповували необхідні для роботи матеріали.
Торгівці й купці
часто перебували в дорозі.
Нерідко вони зазнавали нападів розбійників чи
зловживань з боку магнатів.
У багатьох містах і містечках
торгово - ремісниче населення становило меншість (8 - 30%), а більшість
займалася сільськогосподарськими роботами.
Навіть у Києві наприкінці XV
ст.
Чимало міщан заробляли на життя землеробством і
сільськогосподарськими промислами.